Розторопша - Печінкова сила

Склад: насіння розторопши

Значення для організму. 

В якості лікарської сировини сушіння плоди розторопші використовуються з давніх-давен. До 1960 року розторопша застосовувалася при гепатопатії, спираючись на наукові знання тих років.

Сучасна лабораторна діагностика, з диференційованою оцінкою гістологічних даних та методів, дозволила розширити візуальну картину печінки і жовчовивідних шляхів. З 1970 року, отримавши нову оцінку, розторопша стала застосовуватися як засіб для лікування хвороб печінки.

Науково-обгрунтовані відомості, вітчизняних і зарубіжних джерел, фіксують фармакологічні властивості розторопші: антиоксидантні гемостатичні, антитоксичні, гепатозхисні, дезінтоксикаційні, жовчогінні, протизапальні, ранозагоювальні, репаративні, проносні, тонізуючі організм, поліпшуючи травлення, холекинетичні і холесекреторолітічні

Медицина цінує розторопшу за її здатність не тільки захищати клітини печінки, а й відновлювати їх, покращувати обмінні процеси, сприяючи утворенню жовчі і її відтоку.

Гепатопротекторний принцип дії розторопші визначено активністю речовини - силімарину, який в насінні присутня у вигляді комплексу діючих речовин: силібіну, силидианина і силикристина. Вони відносяться до класу флавонолігнанов.

Фармакологічні і клінічні дослідження достовірно підтверджують лікувальний вплив силімарину при токсичному ураження печінки. Існують три напрямки впливу на печінкові клітини силімарину або його основної діючої речовини - силібініну.

Силімарин підвищує регенеративні можливості печінки, стабілізує ліпідні структури мембран печінкових клітин, має антиоксидантну дію.

Особливо ефективна розторопша для лікування ураження печінки при зловживанні алкоголем, обумовленого гепатотоксичними отрутами і токсичними факторами навколишнього середовища.

З огляду на те, що алкоголь є фактором ушкодження для печінки і веде до розвитку метаболічних порушень з формуванням жирової дистрофії печінки, прийом розторопші покращує загальний стан, веде до швидкої регенерації печінки і відновленню її важливих для організму функцій. Відзначаються також зменшення шлунково-кишкових розладів, метеоризму, підвищення фізичної працездатності.

Розторопша необхідна при ураженнях печінки обумовлених прийомом цитостатиків, синтетичних естрогенів, деяких сульфаніламідів і інших сучасних фармпрепаратів. У цих випадках препарати розторопші є потенційним гепатопротекторним засобом, який попереджає токсичне ураження печінки або знижуючи його, якщо воно вже виникло.

Силімарин, як головна діюча речовина розторопші, ефективний при запальних захворюваннях печінки, викликаних вірусною інфекцією.

Згідно з експериментальними і клінічними даними, розторопша дає дуже хороші результати при хронічних захворюваннях жовчного міхура (холецистопатії); доведено помірну гіпотензивну її дію. У клініці отримана позитивна динаміка при варикозному розширенні вен нижніх кінцівок.

Насіння розторопші багаті на флаволігнані, флавоноїди, в тому числі кверцетин, поліацетіленові сполукаи, бетаїн, токофероли, стероїдии, відрізняються високою концентрацією селену. Саме повноцінний хімічний склад розторопші визначає широке коло показань до її застосування.

Розторопша допомагає навіть при таких захворюваннях, які важко піддаються лікуванню. Це гормональні порушення, передменструальний синдром (ПМС), шкірні захворювання, в тому числі екзема, атопічний дерматит. Особливо показана розторопша при професійній екземі, алергічних захворюваннях шкіри.

Плоди розторопші нормалізують функцію товстого кишечника, сприяючи його спорожнення, стимулюють перестальтику, надають проносну дію. Клінічні дані підтверджують, що застосування розторопші доцільно при хронічному коліті, атонії кишечника з вродженою доліхосігмой, дивертикулезом, при зашлакованості кишечника каловими каменями.

У комплексі з іншими препаратами розторопшу призначають при анемії, капілляропатіей, флебіті, ІХС, атеросклерозі.

Антиоксидантні і імуномодулюючі властивості розторопші визначають її ефективність при занепаді сил, хронічної втоми, депресії, тривалій роботі за комп'ютером.

Показання до застосування

Рекомендується для профілактики захворювань і підтримки детоксикаційних можливостей печінки, а так само до раціону харчування при наступних станах та захворюваннях:

- гепатити (гострі, хронічні, вірусні);

- в комплексній терапії цирозу печінки;

- холецистити; запальні захворювання жовчовивідних шляхів;

- жовчокам'яна хвороба;

- захворювання шлунково-кишкового тракту, в тому числі коліти, атонічні коліти з закрепами;

- захворювання селезінки;

- жирова дистрофія печінки;

- панкреатит;

- цукровий діабет;

- інтоксикації (алкогольні, лікарські, сполуками важких металів);

- шкірні захворювання;

- похилий вік.

Спосіб застосування та дози

По 2 таблетки 2-3 рази на день за 30 хвилин до їди.

Лікувально-профілактичний курс 8-12 тижнів.

При необхідності повторити.

Прийом фітопрепарату не скасовує призначення лікаря.